владарність

ВЛА́ДА́РНІСТЬ, ності, ж., уроч.

Властивість за знач. вла́да́рний.

Чи ж княжа держава не впала тому, що ослабла і розбилася давня героїчна духовність хоробрих русичів, їх владарність і войовничість, їхня державницька сила? (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me