владарність
ВЛА́ДА́РНІСТЬ, ності, ж., уроч.
Властивість за знач. вла́да́рний.
Чи ж княжа держава не впала тому, що ослабла і розбилася давня героїчна духовність хоробрих русичів, їх владарність і войовничість, їхня державницька сила? (з публіц. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me