влиплий
ВЛИ́ПЛИЙ (УЛИ́ПЛИЙ), а, е.
Дієпр. акт. до вли́пнути 1.
Після стількох років по війні ще й досі було видно .. влиплі в землю глиняні покрівлі землянок (В. Винниченко);
* Образно. “Пропаща сила” – це щось глибше, ніж тільки епітет, наданий одному, а влиплий до всіх, мабуть, героїв Панаса Мирного (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me