вліті
ВЛІ́ТІ (УЛІ́ТІ), присл., розм.
Те саме, що влі́тку.
Хто вліті гайнує, той взимі голодує (Номис);
Вранці вона [річка] була ясна і чиста і плюскотіла тихенько, мов уліті (І. Франко);
Було це рано вліті. Жнива ще не починались (В. Винниченко);
Пройшли ж бо вліті з Таращанського повіту через північну Україну повсталі розлючені селяни .. – і ніхто не міг їх спинити: ні державна варта, ні комендантські сотні, ні навіть німці! (Б. Антоненко-Давидович).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вліті — пр. літом, літньою <�теплою> порою, серед літа, об літній порі. Словник синонімів Караванського
- вліті — і уліті, присл., діал. Влітку. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вліті — Влі́ті, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вліті — ВЛІ́ТІ (УЛІ́ТІ), присл., розм. Те саме, що влі́тку. Хто вліті гайнує, той взимі голодує (Номис, 1864, № 558); Вранці вона [річка] була ясна і чиста і плюскотіла тихенько, мов уліті (Фр., III, 1950, 250). Словник української мови в 11 томах