вмикач
ВМИКА́Ч, а́, ч.
Пристрій для вмикання механізмів, приладів і т. ін.
Марушка шаснула до ліжка і клацнула вмикачем. Світло погасло (В. Дрозд);
Коли вмикається покажчик повороту, струм від акумуляторної батареї автомобіля (або генератора) через вмикач запалювання надходить на затискач переривника (з наук. літ.);
Стартер умикається повертанням ключа вмикача запалювання праворуч до упору (з навч. літ.);
На панелі управління кухонною витяжкою – вмикач електровентилятора, перемикач швидкостей, вмикач освітлення (з мови реклами).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вмикач — вмика́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- вмикач — (умикач), -а, ч. Пристрій для вмикання електричного струму. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вмикач — ВМИКА́Ч, а. ч. Пристрій для вмикання електричного струму. Часто трапляються випадки ураження електричним струмом через відсутність контролю за справністю вмикачів, електропроводки та ін. (Метод, викл. фрез. спр. Словник української мови в 11 томах