1. Словник української мови в 11 томах

вмикач

ВМИКА́Ч, а. ч. Пристрій для вмикання електричного струму.

Часто трапляються випадки ураження електричним струмом через відсутність контролю за справністю вмикачів, електропроводки та ін. (Метод, викл. фрез. спр., 1958, 225);

Вони [пластмаси] повсюди в нашому житті — від електричного вмикача у кімнаті до космічних ракет (Веч. Київ, 11.І 1963, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вмикач — вмика́ч іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вмикач — (умикач), -а, ч. Пристрій для вмикання електричного струму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вмикач — ВМИКА́Ч, а́, ч. Пристрій для вмикання механізмів, приладів і т. ін. Марушка шаснула до ліжка і клацнула вмикачем. Світло погасло (В. Словник української мови у 20 томах