вмурований
ВМУРО́ВАНИЙ (УМУРО́ВАНИЙ), а, е.
Дієпр. пас. до вмурува́ти.
Вздовж стіни тяглася довжелезна лежанка з двома вмурованими казанами (В. Винниченко);
Він сплигнув з коня, допоміг зійти пані Вандзі, накинув поводи на вмурований у стіну залізний гак (В. Малик);
Кімнату залило м'яке жовтувате світло, яке випромінювала скляна куля, наполовину вмурована в стелю (О. Авраменко);
* У порівн. Дарка стояла, як вмурована (Леся Українка);
Ноги Гордія були ніби вмуровані і від землі не відривалися (Григорій Тютюнник);
// вмуро́вано, безос. пред.
Перед будиночком .. вмуровано білий камінь і на ньому .. намальовано бджолу (О. Гончар);
* Образно. Повсюди стояли стенання й плач. Шведську армію було вмуровано в сніги (Г. Колісник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вмурований — вмуро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- вмурований — (умурований), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вмурувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вмурований — ВМУРО́ВАНИЙ (УМУРО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вмурува́ти. В городі Козлові стояла темниця кам’яная. Сім сажень в землю вмурованая (Укр.. думи.., 1955, 53); *У порівн. Дарка стояла, як вмурована (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах