1. Словник української мови в 11 томах

вмурований

ВМУРО́ВАНИЙ (УМУРО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до вмурува́ти.

В городі Козлові стояла темниця кам’яная. Сім сажень в землю вмурованая (Укр.. думи.., 1955, 53);

*У порівн. Дарка стояла, як вмурована (Л. Укр., III, 1952, 176);

Ноги Гордія були ніби вмуровані і від землі не відривалися (Тют., Вир, 1964, 235).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вмурований — вмуро́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. вмурований — (умурований), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вмурувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вмурований — ВМУРО́ВАНИЙ (УМУРО́ВАНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до вмурува́ти. Вздовж стіни тяглася довжелезна лежанка з двома вмурованими казанами (В. Винниченко); Він сплигнув з коня, допоміг зійти пані Вандзі, накинув поводи на вмурований у стіну залізний гак (В. Словник української мови у 20 томах