вміст

ВМІСТ (УМІ́СТ), у, ч.

1. Те, що є, міститься в чому-небудь.

Коли сідав до стола, то цікавився вмістом чарок, стаканів і стопочок переважно (І. Сенченко);

“Хай їй там добре ведеться”, – зітхнув я, оновлюючи вміст наших келихів молодим соаве [італійським білим вином] (Ю. Андрухович);

Намацав [Ряжанка] кокетливу дамську сумочку, обережно клацнув і поклав до неї кілька зібганих банкнотів: увесь вміст своєї дірявої кишені (І. Білик);

Виваливши вміст валізки на підлогу, чоловік навмання витягнув з купи вісім пачок, перерахував банкноти (з газ.).

2. Наявність якоїсь речовини у складі чого-небудь.

Внаслідок вмісту кофеїну чай має тонізувальні властивості (з наук.-попул. літ.);

Вдихання повітря, забрудненого дочірніми продуктами радону, і вживання води з підвищеним вмістом радіонуклідів – справді небезпечне (з газ.);

// Кількість якоїсь речовини у складі чого-небудь.

Особливу увагу в дисертації приділено сумішам із 50–80-відсотковим вмістом метану (з наук. літ.);

У твердих ярих пшениць вміст білків сягає 20 % і більше (з наук.-попул. літ.).