вміст

ВМІСТ (УМІ́СТ), у, ч.

1. Те, що є, міститься в чому-небудь.

Коли сідав до стола, то цікавився вмістом чарок, стаканів і стопочок переважно (Сенч., Опов., 1959, 65).

2. Наявність якої-небудь речовини в складі чого-небудь.

Внаслідок вмісту кофеїну, чай має тонізуючі властивості (Укр. страви, 1957, 284);

// Кількість якоїсь речовини в складі чого-небудь.

У твердих ярих пшениць вміст білків досягає 20% і більше (Колг. енц., І, 1956, 466);

Зоотехнік артілі.. разом з обліковцем ферм веде систематичний облік удійності кожної корови і вмісту жиру в молоці (Колг. Укр., 4, 1958, 27).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вміст — вміст іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. вміст — (уміст), -у, ч. 1》 Те, що є, міститься в чому-небудь. 2》 Наявність якої-небудь речовини в складі чого-небудь. || Кількість якоїсь речовини в складі чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вміст — ВМІСТ (УМІ́СТ), у, ч. 1. Те, що є, міститься в чому-небудь. Коли сідав до стола, то цікавився вмістом чарок, стаканів і стопочок переважно (І. Словник української мови у 20 томах