вміщати

ВМІЩА́ТИ (УМІЩА́ТИ), а́ю, а́єш, ВМІ́ЩУВАТИ (УМІ́ЩУВАТИ), ую, уєш, недок., ВМІСТИ́ТИ (УМІСТИ́ТИ), вміщу́, вмі́стиш, док., у що.

1. тільки 3 ос. Містити в собі, включати до свого складу; поміщати.

Заздалегідь розпланований кишлак на тисячу дворів ніяк не вміщав у собі й половини [переселенців] (Іван Ле);

Кімнатка станційного телеграфу не вміщувала всіх (О. Десняк);

Дядьківський курінь хоч який великий, однак не вміщав усіх козаків (Ю. Мушкетик);

Театр був переповнений і не міг вмістити всіх бажаючих (з наук.-попул. літ.).

2. Розташовувати де-небудь.

Він [оркестр] був такий здоровий, що його не можна було вмістити ні в сінях, ні навіть в цілій світлиці (І. Нечуй-Левицький);

// Поміщати щось у чомусь.

Денис Іванович .. вивертає з коренем холоднуваті гриби і ледве вміщує їх в руках (М. Стельмах);

Зразки рослини вмістили у штам бактерій, які вражають цей різновид салату (з газ.);

* Образно. Книжка [“Атомні прелюди”] вразила і багатьох скорила .. діапазоном голосу, що вміщав у собі і громадянську патетику, і щемливу ніжність (М. Вінграновський);

Як вмістити в грудях радість велику, розповісти всім-всім про те, що вчора обрали її люди своїм депутатом (І. Цюпа);

// Друкувати що-небудь (у періодичних, рекламних виданнях і т. ін.).

– Тим, що шукають праці, вміщуємо [оголошення] безплатно (Ірина Вільде);

Про нього [лікаря] багато писали і навіть в одній газеті вмістили його портрет (О. Іваненко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вміщати — вміща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вміщати — Містити; (у хаті) розміщати, розташовувати; (в газеті) публікувати, друкувати, оприлюднювати. Словник синонімів Караванського
  3. вміщати — (уміщати), -аю, -аєш і вміщувати (уміщувати), -ую, -уєш, недок., вмістити (умістити), вміщу, вмістиш, док., перех. 1》 тільки 3 ос.Містити в собі, мати у своєму складі; поміщати. 2》 Розташовувати де-небудь. || Друкувати що-небудь у пресі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вміщати — ВМІЩА́ТИ (УМІЩА́ТИ) (мати обсяг, достатній для розташування кого-, чого-небудь), ВМІ́ЩУВАТИ (УМІ́ЩУВАТИ), МІСТИ́ТИ, ЗМІЩА́ТИ (ЗМІ́ЩУВАТИ) діал. — Док.: вмісти́ти (умісти́ти), змісти́ти. Словник синонімів української мови
  5. вміщати — ВМІЩА́ТИ (УМІЩА́ТИ), а́ю, а́єш і ВМІ́ЩУВАТИ (УМІ́ЩУВАТИ), ую, уєш, недок., ВМІСТИ́ТИ (УМІСТИ́ТИ), вміщу́, вмісти́ш, док., перех. 1. тільки 3 ос. Містити в собі, включати до свого складу; поміщати. Словник української мови в 11 томах