вміщати

Містити; (у хаті) розміщати, розташовувати; (в газеті) публікувати, друкувати, оприлюднювати.

Джерело: Практичний словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вміщати — вміща́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вміщати — (уміщати), -аю, -аєш і вміщувати (уміщувати), -ую, -уєш, недок., вмістити (умістити), вміщу, вмістиш, док., перех. 1》 тільки 3 ос.Містити в собі, мати у своєму складі; поміщати. 2》 Розташовувати де-небудь. || Друкувати що-небудь у пресі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вміщати — ВМІЩА́ТИ (УМІЩА́ТИ), а́ю, а́єш, ВМІ́ЩУВАТИ (УМІ́ЩУВАТИ), ую, уєш, недок., ВМІСТИ́ТИ (УМІСТИ́ТИ), вміщу́, вмі́стиш, док., у що. 1. тільки 3 ос. Містити в собі, включати до свого складу; поміщати. Словник української мови у 20 томах
  4. вміщати — ВМІЩА́ТИ (УМІЩА́ТИ) (мати обсяг, достатній для розташування кого-, чого-небудь), ВМІ́ЩУВАТИ (УМІ́ЩУВАТИ), МІСТИ́ТИ, ЗМІЩА́ТИ (ЗМІ́ЩУВАТИ) діал. — Док.: вмісти́ти (умісти́ти), змісти́ти. Словник синонімів української мови
  5. вміщати — ВМІЩА́ТИ (УМІЩА́ТИ), а́ю, а́єш і ВМІ́ЩУВАТИ (УМІ́ЩУВАТИ), ую, уєш, недок., ВМІСТИ́ТИ (УМІСТИ́ТИ), вміщу́, вмісти́ш, док., перех. 1. тільки 3 ос. Містити в собі, включати до свого складу; поміщати. Словник української мови в 11 томах