1. Словник української мови у 20 томах

вм'ятий

ВМ'Я́ТИЙ¹ (УМ'Я́ТИЙ), а, е, рідко.

Дієпр. пас. до вм'я́ти¹.

Цілий кущ павиних вічок був розчавлений і вм'ятий у ґрунт (Ю. Смолич);

Праві бокові [двері автомобіля] наглухо розбиті і вм'яті всередину (С. Жадан).

ВМ'Я́ТИЙ² див. ум'я́тий¹.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вм'ятий — вм'я́тий 1 дієприкметник вдавлений рідко вм'я́тий 2 дієприкметник розм'якшений Орфографічний словник української мови
  2. вм'ятий — I (ум'ятий), -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до вм'яти I. II див. ум'ятий I. Великий тлумачний словник сучасної мови