вм'ятий
вм'я́тий
I (ум'ятий), -а, -е, рідко.
Дієприкм. пас. мин. ч. до вм'яти I.
II див. ум'ятий I.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вм'ятий — вм'я́тий 1 дієприкметник вдавлений рідко вм'я́тий 2 дієприкметник розм'якшений Орфографічний словник української мови
- вм'ятий — ВМ'Я́ТИЙ¹ (УМ'Я́ТИЙ), а, е, рідко. Дієпр. пас. до вм'я́ти¹. Цілий кущ павиних вічок був розчавлений і вм'ятий у ґрунт (Ю. Смолич); Праві бокові [двері автомобіля] наглухо розбиті і вм'яті всередину (С. Жадан). ВМ'Я́ТИЙ² див. ум'я́тий¹. Словник української мови у 20 томах