1. Словник української мови у 20 томах

внадливий

ВНА́ДЛИВИЙ (УНА́ДЛИВИЙ), а, е.

1. Схильний часто заходити, залітати і т. ін. куди-небудь; надокучливий.

Такі гадки шибалися по Василевій голові і жужжали [дзижчали], немов унадливі мухи (І. Франко);

Ніби чує [Іван], як вона розповідає комусь, сміючись, .. про те, який він унадливий, як він напрошувався до неї зі своїм важким ведмідькуватим коханням (О. Гончар);

* Образно. Порається господиня серед своїх рослин майже щодня. Так якось воно в неї любовно виходить – без гніву на внадливі будяки, без нарікань, що ґрунт пересох і треба панькатися зі шлангом (з Інтернету).

2. розм., рідко. Наполегливий, рішучий.

На оті вчення Китай був завжди дуже унадливий. Бо вчення – то певна система в науці (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. внадливий — вна́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. внадливий — див. УЛАЗЛИВИЙ, ЧАСТИЙ; унадний. Словник синонімів Караванського
  3. внадливий — (унадливий), -а, -е. Схильний часто заходити, залітати і т. ін. куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. внадливий — див. нав'язливий Словник синонімів Вусика
  5. внадливий — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев. Словник синонімів української мови
  6. внадливий — ВНА́ДЛИВИЙ (УНА́ДЛИВИЙ), а, е. Схильний часто заходити, залітати і т. ін. куди-небудь. Такі гадки шибалися по Василевій голові і жужжали, немов унадливі мухи (Фр., І, 1955, 146). Словник української мови в 11 томах