внадливий
ВНА́ДЛИВИЙ (УНА́ДЛИВИЙ), а, е. Схильний часто заходити, залітати і т. ін. куди-небудь.
Такі гадки шибалися по Василевій голові і жужжали, немов унадливі мухи (Фр., І, 1955, 146).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- внадливий — вна́дливий прикметник Орфографічний словник української мови
- внадливий — див. УЛАЗЛИВИЙ, ЧАСТИЙ; унадний. Словник синонімів Караванського
- внадливий — (унадливий), -а, -е. Схильний часто заходити, залітати і т. ін. куди-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- внадливий — ВНА́ДЛИВИЙ (УНА́ДЛИВИЙ), а, е. 1. Схильний часто заходити, залітати і т. ін. куди-небудь; надокучливий. Такі гадки шибалися по Василевій голові і жужжали [дзижчали], немов унадливі мухи (І. Франко); Ніби чує [Іван], як вона розповідає комусь, сміючись, .. Словник української мови у 20 томах
- внадливий — див. нав'язливий Словник синонімів Вусика
- внадливий — НАВ'Я́ЗЛИВИЙ (про людей, рідше тварин — який викликає роздратування своїм частим звертанням, вимогою уваги до себе і т. ін.; перев. Словник синонімів української мови