вноситися

ВНО́СИТИСЯ (УНО́СИТИСЯ), иться, недок., ВНЕСТИ́СЯ (УНЕСТИ́СЯ), внесе́ться; мин. ч. вні́сся, внесла́ся, ло́ся; док.

1. кому і без дод., рідко. Внаслідок довгого несення ставати важким; втомлювати вагою кого-небудь.

– Та й унісся мені цей мішок, – відпочину лиш трішки (Сл. Гр.).

2. тільки недок. Пас. до вно́сити.

А що починало вечорітися, то він і закрив дідову епістолію, збірню, до котрої поволеньки вносилося смішне й гірке (Г. Колісник);

Бур'яни відчужують з поля понад одну третину поживних речовин, що вносяться з мінеральними добривами (з наук. літ.);

Не вносяться в списки виборців особи, позбавлені виборчих прав по суду (з мови документів).