вносити

ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), вно́шу, вно́сиш, недок., ВНЕСТИ́ (УНЕСТИ́), внесу́, внесе́ш; мин. ч. вніс, внесла́, ло́; док., кого, що і без прям. дод.

1. Заносити в середину чого-небудь.

Входить він [Петро] у хату та й уносить на плечах, може, .. з півкорця чогось в мішку (І. Нечуй-Левицький);

З радісним верещанням заметушаться дітлахи, а дорослі вноситимуть у під'їзди шафи, дивани, роялі (М. Руденко);

Якось перед світом Раду вніс у хату побитого, скривавленого Гіцу (М. Коцюбинський);

Ординарець Ягор уніс самовар, який парував через дірочку в кришці й тоненько виспівував (П. Панч).

2. Уводити, вкладати, поміщати в що-небудь.

Вносячи добрива, ми створюємо кращі умови для нормального росту й розвитку озимих культур (з наук.-попул. літ.);

Гіпсувати солонці найкраще в паровому полі, де є змога добре розмішати гіпс із ґрунтом. Проте його можна вносити і під зяблеву оранку (із журн.);

// Включати в список, у план і т. ін.; вписувати.

Рука Цимбала тремтіла, коли він, мов дорогу знахідку, вносив до списку делегатів ім'я Марини Дубчак (С. Журахович);

Українські ентомологи пропонують внести до Червоної книги хруща мучнистого, священного скарабея (з наук.-попул. літ.);

// Додавати щось до чого-небудь; збагачувати.

Допоміжні дієслова вносять у мовлення відтінки усно-розмовного, урочисто-піднесеного стилю (з навч. літ.);

Вони [кіносценарії] внесуть багато нового в наше письменницьке світобачення і світовідтворення (О. Довженко).

3. Віддавати що-небудь (гроші, кошти і т. ін.) з певною метою, виконуючи певні обов'язки; сплачувати.

Протягом десяти років Лариса щомісячно вносила четверту частину Турбаєвої пенсії – для Анатолія (М. Руденко);

– А тепер ідіть у бухгалтерію і внесіть гроші за вісім сеансів (Є. Кравченко);

Незабаром з'ясувалося, що далеко не кожен із криничан спроможеться внести на човна свій пай (О. Гончар).

4. перен. Бути причиною чого-небудь; викликати, зумовлювати що-небудь.

Серед пригод, які вносили різноманітність у наш побут, були наїзди Рабиновичевого батька (В. Еллан-Блакитний);

Зійшло не більше двадцяти хвилин, як кіннота з ходу врубалася в яничарський загін, вносячи в його лави спустошення (С. Добровольський);

Те рішення, як змова проти всього культурного, прозвучало в його [Саїдовій] фразі і внесло дисонанс у загальні настрої (Іван Ле).

5. Ставити на обговорення, розгляд.

Ще Д. Дідро вносив свої пропозиції щодо зміни принципів сценічної дії (з публіц. літ.);

Ковбик, вручаючи преміальні, .. вніс пропозицію зареєструвати “третю теорію” Ховрашкевича (О. Чорногуз);

Учасники запорізької конференції внесли чимало конкретних пропозицій, скерованих на перетворення вищої освіти України в масову (з газ.).

(1) Вно́сити / внести́ попра́вки (попра́вку):

а) робити виправлення, уточнення (про тексти).

Резолюцію схвалено. Тепер вносимо тільки поправки... (Ю. Смолич);

Як правило, Франко вносив багато мовностилістичних поправок, а іноді й зовсім переробляв композицію творів, готуючи їх до повторних видань (із журн.);

Якщо будуть ставить [драму], то я думаю внести одну поправку: чи не краще випустити зовсім сцену Люби з Крицьким в 1-му акті? (Леся Українка);

б) змінювати що-небудь.

Мріяв і я в дитинстві про безкозирку з чарівною стрічкою, про чорний “кльош” .. Та життя, як це часто буває, внесло поправки в мої мрії (Є. Кравченко);

Досвід перших польотів навколо планети вніс поправки в підготовку космонавтів (з газ.);

(2) Вно́сити / внести́ я́сність у що – робити що-небудь зрозумілим; роз'яснювати, з'ясовувати.

Струнка жінка вносила цілковиту ясність у розуміння внутрішнього життя сина (Іван Ле);

Все було так непевно, так невиразно. Тільки Віра внесла ясність у наші стосунки (із журн.).

◇ (3) Вно́сити / внести́ у ву́ха кому і без дод. – повідомляти, інформувати кого-небудь про щось невідоме; доносити.

Давно люди вносили у вуха недобре про Стефана та Євку (С. Чорнобривець);

– Гарна віра, – кажу, – до церкви ходить, ікони справлять, а до людей звіриною буть. Сказав і нічого б. Отже, треба котромусь це батюшці у вуха внести (А. Тесленко).