вносити
ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), вно́шу, вно́сиш, недок., ВНЕ́СТИ́ (УНЕ́СТИ́), внесу́, внесе́ш, док., перех., у що, до чого і без додатка.
1. Заносити в середину чого-небудь.
Входить він [Петро] у хату та й уносить на плечах.. чогось в мішку (Н.-Лев., III, 1956, 280);
3 радісним верещанням заметушаться дітлахи, а дорослі вноситимуть у під’їзди шафи, дивани, роялі (Руд., Остання шабля, 1959, 24);
Якось перед світом Раду вніс у хату побитого, скривавленого Гіцу (Коцюб., І, 1955, 376);
Ординарець Ягор уніс самовар, який парував через дірочку в кришці й тоненько виспівував (Панч, Вибр., 1947, 391).
2. Уводити, вкладати, поміщати в що-небудь.
Вносячи добрива, ми створюємо кращі умови для нормального росту і розвитку озимих культур (Колг. Укр., 9, 1956, 19);
Гіпсувати солонці найкраще в паровому полі, де є змога добре розмішати гіпс з грунтом. Проте його можна вносити і під зяблеву оранку (Наука.., 11, 1956, 25);
// Включати в список, у план тощо; вписувати.
Рука Цимбала тремтіла, коли він, мов дорогу знахідку, вносив до списку делегатів ім’я Марини Дубчак (Жур., Звич. турботи, 1960, 111);
— Телефону не внесли до плану, і бігаємо живим паром через хребет (Ле, Міжгір’я, 1953, 146);
// Додавати до чого-небудь; збагачувати.
Блискучі досягнення в літопис комуністичного будівництва вносить радянська наука… (Наука.., 2, 1960, 1);
Вони [кіносценарії] внесуть багато нового в наше письменницьке світобачення і світовідтворення (Довж., III, 1960, 270).
Вно́сити (вне́сти) вклад у що, рідко — те саме, що Роби́ти (зроби́ти) вне́сок ( див. вне́сок).
Всі соціалістичні держави вносять свій вклад у будівництво і розвиток світової соціалістичної системи (Програма КПРС, 1961, 19);
Вно́сити (вне́сти́) попра́вку — виправляти що-небудь.
Якщо будуть ставить [драму], то я думаю внести одну поправку (Л. Укр., V, 1956, 204).
◊ Вно́сити (вне́сти́) у ву́ха кому — повідомляти когось про що-небудь; доносити.
Давно люди вносили у вуха недобре про Стефана та Євку (Чорн., Пісні.., 1958, 25).
3. Робити внесок; сплачувати.
Протягом десяти років Лариса щомісячно вносила четверту частину Турбаєвої пенсії — для Анатолія (Руд., Остання шабля, 1959, 572);
— А тепер ідіть у бухгалтерію і внесіть гроші за вісім сеансів (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 154);
Незабаром з’ясувалося, що далеко не кожен із криничан спроможеться внести на човна свій пай (Гончар, Таврія.., 1957, 11).
4. перен. Бути причиною чого-небудь; викликати, збуджувати що-небудь.
Зійшло не більше двадцяти хвилин, як кіннота з ходу врубалася в яничарський загін, вносячи в його лави спустошення (Добр., Очак. розмир, 1965, 351);
Серед пригод, які вносили різноманітність у наш побут, були наїзди Рабиновичевого батька (Еллан, II, 1958, 33);
Те рішення, як змова проти всього культурного, прозвучало в його [Саїдовій] фразі і внесло дисонанс у загальні настрої (Ле, Міжгір’я, 1953, 347).
Вно́сити я́сність у що — робити щось зрозумілим; роз’яснювати.
Відповідь внесла ясність у це питання.
5. Ставити на обговорення, розгляд.
Делегати конференції викривали недоліки в керівництві господарством області, вносили конкретні пропозиції (Рад. Укр., 11.І 1959, 2).
Значення в інших словниках
- вносити — Висловлювати [IV] — Вносити (польсь. wnosić) —пропонувати, як виникає з контексту в III томі, стор. 231 (у IV томі цього слова знайти не вдалось): «Для того вношу, аби рада ухвалила сей бюджет без дискусії, відразу» має пояснення «висловлювати» (527). Словник з творів Івана Франка
- вносити — вно́сити дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- вносити — УНОСИТИ заносити; (нове) додавати; (до списку) вписувати; (вклад) робити; (гроші) платити, сплачувати; (хаос) викликати; (на розсуд) пропонувати, подавати; (у текст) записувати; (у банк) класти. Словник синонімів Караванського
- вносити — [ўносиетие] = уносити -ошу, -осиеш; нак. -ос', -ос'теи Орфоепічний словник української мови
- вносити — (уносити), вношу, вносиш, недок., внести (унести), внесу, внесеш, док., перех., у що, до чого і без додатка. 1》 Заносити всередину чого-небудь. 2》 Уводити, вкладати, поміщати в що-небудь. || Включати в список і т. ін.; вписувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вносити — ВНО́СИТИ (УНО́СИТИ), вно́шу, вно́сиш, недок., ВНЕСТИ́ (УНЕСТИ́), внесу́, внесе́ш; мин. ч. вніс, внесла́, ло́; док., кого, що і без прям. дод. 1. Заносити в середину чого-небудь. Входить він [Петро] у хату та й уносить на плечах, може, .. Словник української мови у 20 томах
- вносити — вно́сити / внести́ у ву́ха кому і без додатка. Інформувати кого-небудь про щось невідоме; доносити. Давно люди вносили у вуха недобре про Стефана та Євку (С. Фразеологічний словник української мови
- вносити — ДОДАВА́ТИ (давати, класти, говорити і т. ін. на додачу, понад щось), ДОБАВЛЯ́ТИ, ПРИЄ́ДНУВАТИ, ДОКЛАДА́ТИ, ПРИКЛАДА́ТИ, ПРИЛУЧА́ТИ, ДОЛУЧА́ТИ, ДОМІ́ШУВАТИ, ПРИМІ́ШУВАТИ, ПІДБАВЛЯ́ТИ розм., ПРИБАВЛЯ́ТИ розм., НАБАВЛЯ́ТИ розм., НАДБАВЛЯ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- вносити — Вно́сити, вно́шу, вно́сиш, -сять; внось, вно́сьмо, вно́сьте; вне́сти́, внесу́, внесе́ш, -се́; вніс, внесла́, внесли́; вні́сши Правописний словник Голоскевича (1929 р.)