1. Словник української мови у 20 томах

внутрішність

ВНУ́ТРІШНІСТЬ, ності, ж.

1. Абстр. ім. до вну́трішній.

О. Копчинський вважав, що голос має тлумачити мислення через мову, а знаки слугують своєрідним індексом, котрим керує душа, або, як він писав, внутрішність мови (з наук. літ.).

2. Простір у середині чого-небудь, а також те, що є в ньому.

Не треба було багато світла, щоб роздивитись внутрішність кімнати: в ній, власне, нічого не було (В. Підмогильний);

Тепер із спокійного затишку стало видно цілу внутрішність зали (Ю. Смолич);

Юлдаш гаразд уже встиг обдивитися вдесяте внутрішність хазяїнової коші [намету] (О. Донченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. внутрішність — вну́трішність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. внутрішність — -ності, ж. Простір усередині чого-небудь, а також те, що є в ньому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. внутрішність — СЕРЕ́ДИНА (внутрішня частина чого-небудь), СЕРЦЕВИ́НА, ВНУ́ТРІШНІСТЬ, ОСЕРЕ́ДОК, ОСЕРЕ́ДДЯ рідше, НУ́ТРОЩІ розм., НУТРО́ розм. Він кусав пиріг і виколупував пальцем з середини сливи (М. Словник синонімів української мови
  4. внутрішність — ВНУ́ТРІШНІСТЬ, ності, ж. Простір у середині чого-небудь, а також те, що є в ньому. Юлдаш гаразд уже встиг обдивитися вдесяте внутрішність хазяїнової коші [намету] (Донч., І, 1956, 118). Словник української мови в 11 томах