во

Значення в інших словниках

1. во — во прийменник незмінювана словникова одиниця уроч., книжн. Орфографічний словник української мови
2. Во — Кантон у Пд.-Зх. Швейцарії; 3,2 тис. км2, 598 тис. мшк.; адміністративний центр Лозанна; офіційна мова франц.; височинно-гористий; оз.: Женевське, Невшательське; гол. у країні регіон вирощування винограду; туристично-рекреаційні центри: Лозанна, Веве, Монте. Універсальний словник-енциклопедія
3. во — ВО, прийм., заст., уроч. 1. із знах. в. Уживається в сполуч. з іменником ім’я на позначення того, ради чого щось здійснюється. Для нього [щастя] віддавали все найдорожче, губили себе і других, сльози й кров лились річками во ім’я його (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
4. во — Во пред. = в. (Рѣдко употребляемое). Та й поїхав на Вкраїну до дівчини во гостину. Чуб. V. 43. Словник української мови Грінченка