1. Словник української мови у 20 томах

вовкулак

ВОВКУЛА́К, а, ч.

Те саме, що вовкула́ка 2.

Розкажи, як за горою Сонечко сідає, .. Як у полі на могилі Вовкулак ночує (Т. Шевченко);

– Люди справді мають її [Оришку] за відьму, хоч вона така відьма, як я вовкулак (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вовкулак — вовкула́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вовкулак — -а, ч. Те саме, що вовкулака 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вовкулак — див. жорстокий Словник синонімів Вусика
  4. вовкулак — ВІДЛЮ́ДНИК (той, хто тримається або живе осторонь від інших людей), ВІДЛЮ́ДОК, ВІДЛЮ́ДЬКО, НЕЛЮДИ́М, САМІ́ТНИК, БЕЗЛЮ́ДЬКО розм., СИЧ розм., ДИКУ́Н розм., ВОВКУЛА́КА зневажл., ВОВКУЛА́К зневажл. Він став немов відлюдником від часу, як стратив сина (О. Словник синонімів української мови
  5. вовкулак — Вовкула́к, -ка; -ла́ки, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. вовкулак — ВОВКУЛА́К, а, ч. Те саме, що вовкула́ка 2. Розкажи, як за горою Сонечко сідає,.. Як у полі на могилі Вовкулак ночує (Шевч., II, 1953, 8); — Люди справді мають її [Оришку] за відьму, хоч вона така відьма, як я вовкулак (Мирний, III, 1954, 312). Словник української мови в 11 томах
  7. вовкулак — Вовкулак, -ка, вовкулака, -ки м. Оборотень, принявшій видъ волка. Перекинувсь через пеньок.... і зробивсь вовкулакою і побіг у ліс. ЗОЮР. II. 35. Як у полі на могилі вовкулак ночує. Шевч. 324. Словник української мови Грінченка