1. Словник української мови у 20 томах

вовченятко

ВОВЧЕНЯ́ТКО, а, с.

Зменш.-пестл. до вовченя́.

Пішов дід знову в ліс і зустрів там вовченятко (з казки);

Пішли вони [мисливці] далі і стрінули вовчицю. Намірилися стріляти, а вона сказала: – Не стріляйте, стану вам у пригоді. Та й дала їм по одному вовченятку (з казки);

Зайчик, білочка, лисичка, Ведмежатко, вовченятко – Всі прийшли до нього [їжачка] в хатку (із журн.);

Двомісячним вовченятко привезли на Львівщину аж за 4300 кілометрів – з російського Сургута (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вовченятко — вовченя́тко іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вовченятко — -а, с. Зменш.-пестл. до вовченя. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вовченятко — див. вовк Словник синонімів Вусика
  4. вовченятко — ВОВЧЕНЯ́ТКО, а, с. Зменш.-пестл. до вовченя́. *Образно. [Гібсон:] Вовченятко показує зубки. [Таня:] Ну, ви ще згадаєте про ці танки (Собко, П’єси, 1958, 97). Словник української мови в 11 томах