1. Словник української мови у 20 томах

вовчисько

ВОВЧИ́СЬКО, а, ч., зневажл.

Збільш. до вовк 1.

Так і здох у смороді від жаху на тому болітці вовчисько (М. Стельмах);

Високий дяковий голос скидався не так на комариний писк, як на козяче волання, коли ту козу роздирає вовчисько (Валерій Шевчук);

На подвір'ї об ногу [Тараса] тернувся вовчисько, і парубок порадів заступникові, якого боїться нечисть (Є. Пашковський);

Там бігали темні вовчиська і темних ловили зайців (І. Андрусяк);

* У порівн. Федько вовчиськом заходить до хати (А. Дімаров).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вовчисько — вовчи́сько іменник чоловічого роду, істота зневажл. Орфографічний словник української мови
  2. вовчисько — -а, ч., зневажл. Збільш. до вовк 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вовчисько — див. вовк Словник синонімів Вусика
  4. вовчисько — ВОВЧИ́СЬКО, а, ч., зневажл. Збільш. до вовк 1. Так і здох у смороді від жаху на тому болітці вовчисько (Стельмах, Хліб.., 1959, 216); *У порівн. Федько вовчиськом заходить до хати (Дім., І будуть люди, 1964, 15). Словник української мови в 11 томах