вовчиха

ВОВЧИ́ХА, и, ж., рідко.

Те саме, що вовчи́ця.

Удвох з вовчихою голодний Виходить на дорогу вовк (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вовчиха — вовчи́ха іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. вовчиха — -и, ж., рідко. Те саме, що вовчиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вовчиха — ВОВЧИ́ХА, и, ж., рідко. Те саме, що вовчи́ця. Удвох з вовчихою голодний Виходить на дорогу вовк (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 109). Словник української мови в 11 томах