вовчиха
ВОВЧИ́ХА, и, ж., рідко. Те саме, що вовчи́ця.
Удвох з вовчихою голодний Виходить на дорогу вовк (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 109).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вовчиха — вовчи́ха іменник жіночого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- вовчиха — -и, ж., рідко. Те саме, що вовчиця. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вовчиха — ВОВЧИ́ХА, и, ж., рідко. Те саме, що вовчи́ця. Удвох з вовчихою голодний Виходить на дорогу вовк (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна). Словник української мови у 20 томах