1. Словник української мови у 20 томах

вогкуватість

ВОГКУВА́ТІСТЬ, тості, ж.

Стан і властивість за знач. вогкува́тий.

– А ви хіба не чули? – дивуються дівочі, з яскравою вогкуватістю уста шофера. І він уже з пошаною додає: – Марко Трохимович організував таку їдальню, що дай Бог кожному (М. Стельмах);

У м'якушці хліба накопичується значна кількість низькомолекулярних декстринів, що надають м'якушці липкість і вогкуватість на дотик (з навч. літ.);

Повіяло вогкуватістю від низенького вікна (із журн.);

Вогкуватість ґрунту.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вогкуватість — вогкува́тість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вогкуватість — -тості, ж. Якість і стан за знач. вогкуватий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вогкуватість — ВОГКУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Якість і стан за знач. вогкува́тий. Словник української мови в 11 томах