вогнеборець

ВОГНЕБО́РЕЦЬ, рця, ч.

Той, хто бореться з вогнем; пожежник.

В ту .. мить, коли тачанка із сільськими вогнеборцями влітає на подвір'я, вихор зриває з даху величезний оберемок охопленої вогнем соломи і, розкидаючи навсібіч, несе просто на сусідське обійстя! (Г. Тарасюк);

Вогнеборці розмотували довгі пожежні шланги, щоб на місці локалізувати загорання (із журн.);

Часто пожежники змушені працювати в умовах радіації, але пільг для вогнеборців, які ризикують здоров'ям та життям, не передбачено (з газ.);

Скільки таких прикладів, коли нашим вогнеборцям доводиться з однієї пожежі потрапляти на іншу й працювати в мокрому одязі (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вогнеборець — вогнебо́рець іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вогнеборець — огнеборець, -рця, ч. Пожежник. Великий тлумачний словник сучасної мови