вогнеземельці

ВОГНЕЗЕМЕ́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. вогнеземе́лець, льця, ч.).

Загальна назва індіанців архіпелагу Вогняна Земля (території, розділеної в 1881 р. між Чилі та Аргентиною).

Перші контакти вогнеземельців з європейцями (а це були іспанські завойовники) відбулися у XVI столітті (з наук. літ.);

Традиційно вогнеземельці – це невеликі ізольовані докласові спільноти, які вели примітивний спосіб життя (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me