вогнекрилий

ВОГНЕКРИ́ЛИЙ, а, е, поет.

Який має вогненні крила.

І згори глядить так грізно Огнекрилий херувим (І. Франко);

* Образно. Змагання! Ще більше, ще далі! З вершин на вершину – до цілі! Вирізуй на твердім металі Слова боротьби огнекрилі! (М. Рильський);

Любове моя вогнекрила, Ти линеш в осiнню даль (Д. Павличко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me