вогнеперешкоджання
ВОГНЕПЕРЕШКОДЖА́ННЯ, я, с.
Створення перешкод для поширення вогню.
Є такі способи припинення горіння: ізоляція вогнища горіння або зниження вмісту кисню, створення умов вогнеперешкоджання, гальмування швидкості хімічних реакцій у полум'ї (з навч. літ.);
Ефект вогнеперешкоджання.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me