вогнеперешкоджання

ВОГНЕПЕРЕШКОДЖА́ННЯ, я, с.

Створення перешкод для поширення вогню.

Є такі способи припинення горіння: ізоляція вогнища горіння або зниження вмісту кисню, створення умов вогнеперешкоджання, гальмування швидкості хімічних реакцій у полум'ї (з навч. літ.);

Ефект вогнеперешкоджання.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me