1. Словник української мови у 20 томах

вогнестійкий

ВОГНЕСТІЙКИ́Й, а́, е́.

Який не піддається дії вогню; здатний витримати високу температуру.

Покриття ізоляції вільної поверхні каналу вогнестійкими фарбами обмежує розповсюдження полум'я (з наук. літ.);

Вогнестійка завіса відділяє сцену від залу глядачів (із журн.);

Цемент, з'єднаний з азбестом, набуває нових чудових властивостей. Вироби з нього міцні, вологонепроникні, вогнестійкі (з газ.);

Вогнестійка цегла.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вогнестійкий — вогнестійки́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вогнестійкий — огнестійкий, -а, -е, спец. Який не піддається дії вогню, здатний витримати високу температуру. Вогнестійкі матеріали. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вогнестійкий — Вогнетривкий Словник чужослів Павло Штепа
  4. вогнестійкий — ВОГНЕСТІЙКИ́Й, а́, е́, спец. Який не піддається дії вогню, здатний витримати високу температуру. Вогнестійка завіса відділяє сцену від залу глядачів (Рад. Укр., 28.VI 1951, 3); Цемент, з’єднаний з азбестом, набуває нових чудових властивостей. Словник української мови в 11 томах