вогнестійкий
ВОГНЕСТІЙКИ́Й, а́, е́, спец. Який не піддається дії вогню, здатний витримати високу температуру.
Вогнестійка завіса відділяє сцену від залу глядачів (Рад. Укр., 28.VI 1951, 3);
Цемент, з’єднаний з азбестом, набуває нових чудових властивостей. Вироби з нього.. міцні, вологонепроникні, вогнестійкі (Роб. газ., 13.XI 1964, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вогнестійкий — вогнестійки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- вогнестійкий — огнестійкий, -а, -е, спец. Який не піддається дії вогню, здатний витримати високу температуру. Вогнестійкі матеріали. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вогнестійкий — Вогнетривкий Словник чужослів Павло Штепа
- вогнестійкий — ВОГНЕСТІЙКИ́Й, а́, е́. Який не піддається дії вогню; здатний витримати високу температуру. Покриття ізоляції вільної поверхні каналу вогнестійкими фарбами обмежує розповсюдження полум'я (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах