вогнищний

ВО́ГНИЩНИЙ, а, е.

1. Те саме, що вогнище́вий.

Ім'я Табіті означає “та, що зігріває”. Воно збереглося в давньоіндійському епосі Махабхарата, а також в осетинському епосі, але тут трансформувалося в божество вогнищного ланцюга чоловічого роду – Сафа (з наук. літ.).

2. у знач. ім. во́гнищний, ного, ч. Той, хто підтримує вогонь в оселі.

– Пропоную випити за господиню оселі, за її багате застілля, за те, що вміє бути і турботливою матір'ю, і вправним вогнищним на місці свого мужа (Д. Міщенко).