вогнястий
ВОГНЯ́СТИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що вогни́стий.
Край неба неначе хто запалив, горить, аж гоготить, знизу почали вже викидатися і вогнясті іскорки (Панас Мирний);
Заховане за стіною сонце десь над Костянтиновим поставило високі вогнясті стовпи (Іван Ле).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вогнястий — -а, -е, рідко. Те саме, що вогнистий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вогнястий — див. світлий Словник синонімів Вусика
- вогнястий — ВОГНЯ́СТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що вогни́стий. Край неба неначе, хто запалив, горить, аж гоготить, знизу почали вже викидатися і вогнясті іскорки (Мирний, І, 1954, 66); Заховане за стіною сонце десь над Костянтиновим поставило високі вогнясті стовпи (Ле, Україна, 1940, 38). Словник української мови в 11 томах