вогонь

ВОГО́НЬ (розм. ОГО́НЬ), гню́, ч.

1. тільки одн. Розжарені гази, що виділяються під час горіння й випромінюють сліпуче світло; полум'я.

У великих печах палав такий вогонь, що аж на вулиці ставало душно (М. Коцюбинський);

Підкинули іще одно поліно, Воно стріляло, схоплене вогнем (М. Бажан);

* Образно. Сіємо – сіємо – сіємо буйні червоні цвіти... Бурями сійтеся, бурями, маки – червоні вогні (В. Чумак).

2. тільки одн., перен. Душевне піднесення, натхнення.

Та не має такої сили мій вогонь! І от чому він не потішив мене в моїй тузі великій (Леся Українка);

– Е, мало лишилось од того колишнього Грицька – занепав зовсім: не ті вже кучері з-під кашкета .. Та й у грі – нема вогню, ледве пілікає (А. Головко);

Засвітивсь у мені натхненний вогонь, і я вирішив: коли звільнюся з напасті, звернуся до світу зі своїм Словом (Валерій Шевчук);

// чого і без дод. Пристрасть, запал.

[Кречет:] Коли вогонь шукання гасне... холоне серце від утоми (О. Корнійчук);

Вогнем, жагою, пориванням Вона [М. К. Заньковецька] серця палила всім. Страждання граючи, стражданням Сама була вона живим (М. Рильський);

// Про того, хто має дуже енергійну, запальну вдачу.

Параска в її літа вогонь-дівка була. Весела, співлива... (К. Гордієнко);

– Вогонь, не дівчина, – сказав Зуб .. В неї горить усе під руками (В. Собко).

3. Те саме, що во́гнище 1.

Коло одного шатра горить багаття, висить казанок, а коло вогню сидить циганка в червоній хустці на голові (І. Нечуй-Левицький);

[Лев:] От ліпше хмизу пошукай по лісі та розпали вогонь (Леся Українка);

Не доходячи до байрака, він помічав у густоліссі, не так далеко від смолокурні, золотий кущик вогню (М. Стельмах).

4. Світло сонця, свічки, вогнища, освітлювальних приладів.

О. Хведор підняв чарку проти свічки. Кришталева чарка неначе засміялась проти вогню (І. Нечуй-Левицький);

Повільно врізалися [новобудови] в тайгу сліпучими лезами електричних вогнів (О. Донченко);

Темно по хатах. Тільки в Матюхи всі вікна в огнях (А. Головко);

Поїзд рушив. Київ замиготів цятками вогнів, повернувся в танку на захід і зник за печерськими горами (Б. Антоненко-Давидович);

// перен. Блиск очей, що звичайно відображає якийсь внутрішній стан людини.

Музо винозора, не сліпи Мене вогнем твоїх очей безсмертних! (Леся Українка);

Очі йому горять упертим вогнем (І. Микитенко).

5. тільки одн., розм. Про жар, підвищену температуру тіла.

[Комісар:] Важко, товариші... Вогонь пішов у ноги, руки, у жилах розійшовся... (О. Корнійчук);

Пекла і вогнем розливалася рана У лівім плечі під корою бинтів (Л. Первомайський).

6. тільки одн. Стрільба з гвинтівок, гармат і т. ін.

Справа і зліва озвалися кулемети, взялися люто сікти по мосту перехресним вогнем (О. Гончар).

7. у знач. виг. Військова команда для здійснення пострілу; наказ стріляти.

Один з солдатів раптом скочив на вікно, розбив його кулаком і подав команду: – Вогонь! (О. Довженко).

Вести́ / повести́ вого́нь див. вести́;

Видува́ти (видму́хувати) вого́нь див. видува́ти;

Відкрива́ти (зніма́ти) / відкри́ти (зня́ти) вого́нь (пальбу́) див. відкрива́ти;

(1) Ві́чний вого́нь:

а) (бібл.) пекло.

Тоді скаже [Ісус Христос] й тим, хто ліворуч: Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований (Біблія. Пер. І. Огієнка);

б) вогонь, який ніколи не згасає на могилі загиблого воїна.

Знайди безіменну могилу солдата І вічний вогонь, що над ним пломеніє! (Л. Забашта);

Кла́сти / покла́сти бага́ття (вого́нь, ва́тру) див. кла́сти;

(2) На пові́льному вогні́ – на невеликому вогні, який довго і слабо горить.

Зараз привідця бунтарської зграї отаман Путивль буде живцем засмажений у мідній бочці на повільному вогні (В. Чемерис);

М'ясо з грибами тушкувалося на повільному вогні (із журн.);

Пали́ти вого́нь (ого́нь, сві́тло і т. ін.) див. пали́ти¹;

Полива́ти / поли́ти вогне́м (мета́лом, свинце́м і т. ін.) див. полива́ти;

(3) Поті́шні вогні́, заст. – феєрверк.

В альтанці .. розмістився оркестр; тільки-но господиня махнула рукою, він гримнув урочистий полонез, – ту ж мить спалахнули потішні вогні, що осяяли червоними, смарагдовими, голубими, золотими тонами і кущі, і дерева, і гостей (М. Старицький);

Посол Гваріента з Корбом були запрошені від царя в заміський дім князя Ромодановського помилуватися потішними вогнями (Ю. Мушкетик);

(4) Терно́вий вого́нь (ого́нь), нар.-поет. – велике, яскраве вогнище.

Стали козаки вечора дожидати, Стали терновії огні розкладати (з думи);

Вабила мене осінь тими жаркими терновими огнями, височенними, кучерявими, тріскучими, що ми, сільські пастушата, розкладали в полі холодного, похмурого ранку з сухого картоплиння (С. Васильченко);

Трима́ти під вогне́м див. трима́ти;

(5) Щі́льний вого́нь – снаряди, кулі, які летять часто, суцільною смугою, масою.

Наступ відбувався в супроводі щільного вогню (із журн.).

△ (6) Анто́нів вого́нь – застаріла назва гангрени.

Про збереження життя цій людині турбувалось ціле село. Найавторитетніші медичні “світила”, найдосвідченіші бабусі й жінки розмірковували, яким зіллям, якими травами найкраще гояться рани, чим їх промивати, перев'язувати, щоб не кинувся антонів вогонь (В. Козаченко);

(7) Бенга́льський вого́нь – барвисте яскраве полум'я, що виникає під час горіння суміші бертолетової солі, сірки, деревного вугілля і т. ін.

Того вечора співатимуть в садку тірольці.., а в кінці всього будуть запалені бенгальські вогні (І. Нечуй-Левицький);

В глибині саду закрутилось ракетне колесо, обсипаючи пелюстки квітів іскрами бенгальських вогнів (М. Трублаїні);

(8) Блука́ючі (мандрі́вні́) вогні́ – блідо-синє світіння, що виникає під час згоряння болотного газу – метану.

Розповів [Тихозоров] про блукаючі вогні на болоті, про фіолетові плями на воді (О. Донченко);

(9) Вогні́ свято́го Е́льма – тривалий електричний розряд, який виникає при великому напруженні електричного поля в атмосфері у вигляді пучків світла на гострих кінцях високих предметів.

Можна тішитися прозорим післягрозовим повітрям, котре проникає знадвору, а там, за фіранкою, воно виповнює ніч своїм власним іманентним світінням, вогнями святого Ельма (Ю. Іздрик);

Моряки вірили: якщо на кінцях корабельних щогл з'явилися вогні святого Ельма, то корабель обов'язково повернеться в рідну гавань (з наук.-попул. літ.);

(10) Гре́цький вого́нь, іст. – горюча суміш, що застосовувалася перев. у військових цілях в часи Середньовіччя.

Даремно болгари засипали русичів стрілами, обливали грецьким вогнем, лили на голови смолу. Ті не відступили (Б. Лепкий);

– Боїмося помилитися, і все ж, гадаємо, що за грецьким вогнем тобі доведеться йти до самого Константинополя. Десь-інде навряд чи розживешся (Д. Міщенко);

Готуються розкішні народні гуляння – кольорові грецькі вогні, паперові змії та ще різні заморські чудасії (Ю. Винничук);

(11) Кинджа́льний вого́нь, військ. – вогонь із кулеметів, гармат і т. ін., раптово відкритий з близької відстані в одному напрямі.

Строчив по німцях з вікна станковий кулемет. Бив прицільним кинджальним вогнем (Ю. Бедзик);

(12) Перекидни́й вого́нь – вогонь, спрямований поверх військ, бойових позицій, у ціль, розташовану за цими військами або за прикриттям.

Наш перекидний вогонь виявився, очевидно, дуже дієвим, оскільки японські броненосці дуже швидко припинили свою стрілянину (із журн.);

(13) То́повий вого́нь, мор. – білий сигнальний вогонь, встановлений на верхівці щогли.

На щоглах світили топові вогні. Одна по одній злітали вгору ракети (М. Трублаїні);

(14) Фланку́ючий вого́нь – вогонь, який ведуть з боку (боків), з флангу (флангів).

Міномети, “катюші” і кулемети, що били десь фланкуючим вогнем, змели піхотний десант з танків і придавили його до землі (Іван Ле і О. Левада);

(15) Ходові́ вогні́, мор. – суднові сигнальні вогні, які засвічують під час плавання.

Корпуси ледве вгадуються, а над нічним Дніпром ніби летять різнобарвні світлячки – яхтові ходові вогні (із журн.).

◇ Аж вогню́ дава́ти (креса́ти) див. дава́ти;

[Аж] паші́ти вогне́м (по́лум'ям) див. паші́ти;

[Аж] си́пати вогне́м див. си́пати;

Без вогню́ вари́ти див. вари́ти;

[Вдень] з вогне́м (зі сві́чкою, зі свічка́ми) не зна́йдеш (не знайти́) див. знахо́дити;

Виклика́ти / ви́кликати вого́нь на се́бе див. виклика́ти;

(16) Вогне́м (огне́м) і мече́м, книжн. – нещадно, з великою жорстокістю.

Три роки революції, три роки науки вогнем і мечем викували в українських працюючих мас міцну зброю й соціальної, й національної свідомості (В. Винниченко);

– Повернемо [хлопців] огнем і мечем, пане канцеляр! – вигукнув Єремія Вишневецький і вибіг на трибуну (П. Панч);

Розказане – лише мізерна дещиця з подій року 1852-го, коли Чечню підкорювали .. вогнем і мечем (Є. Гуцало);

Вого́нь ді́вка див. ді́вка;

Горі́ти вогне́м (огне́м, по́лум'ям) див. горі́ти;

Гра з вогне́м див. гра;

Гра́тися (рідше гра́ти, ба́витися і т. ін.) з вогне́м див. гра́тися;

Ди́хати вогне́м (по́лум'ям, пе́клом, чо́ртом і т. ін.) див. ди́хати;

З во́гником (з вогне́м) див. во́гник;

(17) З вогню́ (з огню́, рідше із жа́ру) [та] в по́лум'я, перев. зі сл. потрапити, попасти – з однієї неприємності в іншу, ще гіршу.

Недавно на другій женився, Та, бач, в рахунку помилився. Із жару в полум'я попав (І. Котляревський);

– Ой, гляди! Коли б ти не попала з огню та в полум'я!.. (Панас Мирний);

З вогню він потрапив у полум'я. Втікав з баржі, щоб не бути розстріляним у Ванні, і ось примандрував сам до цього проклятого Ванну (П. Загребельний);

(18) Крізь вого́нь і [крізь] смерть – через усі перешкоди й небезпеки.

Чимало й умирає по дорозі, а німці та свої бандити ще їх і розстрілюють. Та вони крізь вогонь і крізь смерть, спотикаючися, біжать... (І. Багряний);

[Гайдай:] Я пронесу цей прапор крізь вогонь і смерть (О. Корнійчук);

(19) Між двох вогні́в, зі сл. потрапити, опинитися і т. ін. – у такому скрутному становищі, коли небезпека або неприємність загрожує з обох боків.

[Кузьмін:] Отож, кажу, прийшли ми у село. Фашисти саме готували наступ. Ну, ми й потрапили між двох вогнів (Л. Дмитерко);

Виходить, між двох вогнів опинилася [Марина]. З одного боку – молодий Гризота, а з другого – Баско (В. Речмедін);

На американськім континенті становище ускладнюється ще й тим, що в Сполучених Штатах якраз у розпалі передвиборна кампанія, конгресменам доводиться маневрувати між двох вогнів... (О. Гончар);

О́чі запала́ли [гаря́чим] вогне́м див. о́ко¹;

Пали́ти вогне́м див. пали́ти¹;

Пали́тися вогне́м див. пали́тися;

Піддава́ти / підда́ти жа́ру (вогню́, ду́ху) див. піддава́ти;

Піддава́ти / підда́ти жа́ру у вого́нь див. піддава́ти;

Підклада́ти / підкла́сти вогню́ (хми́зу, дров і т. ін.) див. підклада́ти;

Підлива́ти (долива́ти) / підли́ти (доли́ти) ма́сла (олі́ї, заст. оли́ви, ло́ю) у вого́нь (в ого́нь, до вогню́) див. підлива́ти;

Прийма́ти / прийня́ти [на се́бе] уда́р (рідше вого́нь) див. прийма́ти;

Приклада́ти (підклада́ти) / прикла́сти (підкла́сти) вогню́ (огню́) до пече́ного (до жа́ру) див. приклада́ти;

Пройти́ [крізь] вого́нь і во́ду [і мі́дні тру́би] див. прохо́дити;

(20) Промете́їв вого́нь, книжн. – незгасне прагнення до досягнення високої та благородної мети.

Не гармонія, а тільки перемога людської волі, цей невгасимий прометеїв вогонь, поведе людськість у майбутнє (М. Івченко);

Людство ніколи не було байдужим до видатних наукових відкриттів і технічного прогресу... Людину вабить і лякає прометеїв вогонь (із журн.);

Пусти́ти [з] ди́мом ([з] вогне́м, з ві́тром і ди́мом) див. пуска́ти;

Се́рце вогне́м узяло́ся (ві́зьметься) див. се́рце;

[Тре́ба] вдень (се́ред бі́лого дня) з вогне́м [та ще] (зі сві́чкою, зі сві́тлом, при со́нці і т. ін.) [тако́го] шука́ти (вишу́кувати) / пошука́ти <�Пошука́ти тако́го [тре́ба]> див. тре́ба¹;

(21) У вого́нь (в ого́нь) і [в] во́ду, перев. зі сл. іти, готовий і т. ін. – куди завгодно; на все.

Від тебе не одстану зроду, З тобою рад в огонь і в воду, На сто смертей піду з тобой [тобою] (І. Котляревський);

Всякий Прокопові сват, І всякий Прокопові брат, За Прокопа усякий рад І в воду, і в огонь скакать (Л. Боровиковський);

– Ситі гості напідпитку ладні були кинутися в огонь і воду за ласкаву посмішку Потоцького (З. Тулуб);

– От чоловічина... Для своєї наживи готовий у вогонь і воду, а для загального добра і пальцем не ворухне (В. Кучер);

За Брянським Багіров справді, не вагаючись, пішов би в вогонь і воду (О. Гончар);

Верховодив Федя над усіма хлопчаками.., які йшли за своїм отаманом у вогонь і в воду (А. Дімаров);

Хай (неха́й) [ясни́м вогне́м (по́лум'ям)] гори́ть / згори́ть (загори́ться) <�Щоб ясни́м вогне́м (по́лум'ям) горі́в / згорі́в> див. горі́ти;

Хапа́ти з вогню́ (з огню́) див. хапа́ти¹;

Хоч на вогні́ (вогне́м) печи́ див. пекти́;

Хоч ріж (рі́жте) [і печи́ на вогні́] див. рі́зати;

Чужи́ми рука́ми жар (вого́нь, діал. грань) загріба́ти (загорта́ти, вигріба́ти, вигорта́ти) / загребти́ (загорну́ти, ви́гребти, ви́горнути) див. загріба́ти;

(22) Як вогню́ (огню́), зі сл. боятися – дуже, сильно, надзвичайно.

Як тільки Кавун ласкаво заговорить до мене, то Кавуниха зараз загне мені в батька-матір. І я боюсь його ласкавого слова як огню (І. Нечуй-Левицький);

Наслухавшись таких милих розмов від людей, що звуть себе патріотами та українофілами, боїшся як вогню, коли б хто тебе не назвав сими іменнями (Леся Українка);

– Петербург боїться наших депутатів як вогню, бо ті депутати тільки й просять закріпити за козацьким народом старожитні права та вольності (М. Лазорський);

Вона боїться Манжоса як вогню (Є. Гуцало);

Як (мов, ні́би і т. ін.) вогне́м (огне́м) обхопи́ло див. обхо́плювати;

Як (мов, ні́би і т. ін.) вогне́м (огне́м) пекти́ див. пекти́;

(23) Як (мов, ні́би і т. ін.) вого́нь (ого́нь) на суху́ соло́му (до сухо́ї соло́ми), зі сл. кинутися, накинутися і т. ін. – дуже швидко, енергійно, жадібно.

Нимидора кинулась на жито з серпом як огонь на суху солому (І. Нечуй-Левицький);

А нас і впрохувати не тра [треба] було, ми взялись до напоїв та наїдків мов огонь до сухої соломи (Є. Гуцало);

Як (мов, ні́би і т. ін.) сиді́ти на вогні́ див. сиді́ти;

(24) Як у вогні́ – у нестерпних фізичних або моральних муках, стражданнях.

Він [Чіпка] лежав як у вогні... Душа мліла й боліла – помстою (Панас Мирний).