водевільчик

ВОДЕВІ́ЛЬЧИК, а, ч.

Зменш. до водеві́ль.

По всіх малих і великих містах спектаклі українські справляли справжній фурор. Навіть такий серйозний розум, як Куліш, у виставі водевільчика “Москаль-чарівник” бачить щось надзвичайне (Л. Старицька-Черняхівська);

У театрі давали якогось там поганенького одноактового водевільчика, давали якраз тоді, коли до театру збиралась публіка (із журн.).