водевільний
ВОДЕВІ́ЛЬНИЙ, а, е.
Прикм. до водеві́ль.
Водевільні сцени переодягання випадають із загального стилю комедії “В степах України” (з наук. літ.);
Характери водевільних персонажів не були складними (з наук. літ.);
Шлягер був інтернаціональною сумішшю безлічі національних міських пісенних традицій, а також водевільних куплетів, романтичної романсової лірики, шантанних “жорстоких” романсів, модних танців (з наук. літ.);
Батько відомого саксофоніста й композитора був водевільним артистом, мати – медсестрою (з наук.-попул. літ.);
Водевільний сюжет;
// Власт. водевілю.
Інтрига п'єси розвивається за водевільним принципом: в її основі – ланцюг невідповідностей, непорозумінь між романтично налаштованою героїнею та прозаїчно орієнтованим героєм, а врешті й усім оточенням (з наук. літ.);
Від драматургів глядач вимагає відтворення не дрібних камерних чи водевільних ситуацій, а показу великої панорами життя народу (з мемуарної літ.);
Водевільні елементи.
Значення в інших словниках
- водевільний — водеві́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- водевільний — -а, -е. Прикм. до водевіль. || Власт. водевілю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- водевільний — ВОДЕВІ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до водеві́ль. Водевільні сцени переодягання випадають із загального стилю комедії ["В степах України"] (Укр. рад. драм.., 1957, 58); // Власт. водевілю. Словник української мови в 11 томах