1. Словник української мови в 11 томах

водевільний

ВОДЕВІ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до водеві́ль.

Водевільні сцени переодягання випадають із загального стилю комедії ["В степах України"] (Укр. рад. драм.., 1957, 58);

// Власт. водевілю.

Від драматургів глядач вимагає відтворення не дрібних камерних чи водевільних ситуацій, а показу великої панорами життя народу (З глибин душі, 1959, 117).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водевільний — водеві́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. водевільний — -а, -е. Прикм. до водевіль. || Власт. водевілю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. водевільний — ВОДЕВІ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до водеві́ль. Водевільні сцени переодягання випадають із загального стилю комедії “В степах України” (з наук. літ.); Характери водевільних персонажів не були складними (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах