1. Словник української мови у 20 томах

водичка

ВОДИ́ЧКА, и, ж.

Пестл. до вода́ 1.

Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки – Напитися водички (Л. Глібов);

Це вже не подобалось Євграфові Фірсовичу .. І цукру дали зовсім мало – він звик пити солодкий чай. Та й хіба не можна було дати справжнього окропу замість цієї тепленької водички! (Б. Антоненко-Давидович);

Гомонить, шумить водичка. То наш Тікич грає (П. Усенко);

* У порівн. Вони озирнулись – чи бусурмани не стежать – і пригостили його своїм пальмовим вином. Казав – смачне, солодке і йде, як водичка (Ю. Логвин).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водичка — води́чка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. водичка — -и, ж. Пестл. до вода 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. водичка — (-и) ж. Словник жарґонної лексики української мови
  4. водичка — див. вода Словник синонімів Вусика
  5. водичка — Води́чка, -чки, -чці; -ди́чки, -ди́чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. водичка — ВОДИ́ЧКА, и, ж. Пестл. до вода́ 1. Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки — Напитися водички (Гл., Вибр., 1957, 70); Гомонить, шумить водичка. То наш Тікич грає (Ус., На.. берегах, 1951, 52). Словник української мови в 11 томах
  7. водичка — Водиця, -ці, водиченька, водичка, -ки ж. ум. отъ вода. Словник української мови Грінченка