водневий
ВОДНЕ́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до во́день.
Є необхідність одержання коректних експериментальних даних для оцінки енергії взаємодії біомолекул з водою, енергій водневих зв'язків (з наук. літ.);
Водневий атом;
Водневий показник;
// Пов'язаний із воднем.
У взаємодії водневмісних середовищ з металами в більшості випадків спостерігається втрата ними функціональних властивостей – воднева деградація металів (з наук. літ.).
2. Який має у своєму складі водень.
Спроможність азоту до утворення рухливих кисневих і водневих сполук у різноманітних умовах водного середовища зумовлює не тільки його міграційні властивості, а й широке розповсюдження в підземних водах (з наук. літ.);
Від іскри вибухає киснево-воднева суміш (з навч. літ.);
// Який характеризується виділенням, утворенням водню.
У 1904 році В. Л. Омелянський виділив культури бактерій, що спричинюють метанове й водневе бродіння целюлози (з наук.-попул. літ.).
3. Пов'язаний із дією ядерної енергії атомів водню.
Академік А. М. Підгорний збагатив науку видатними дослідженнями з проблем традиційної та водневої енергетики (із журн.).
Значення в інших словниках
- водневий — водне́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- водневий — [водневией] м. (на) -вому /-в'ім, мн. -в'і Орфоепічний словник української мови
- водневий — -а, -е. Прикм. до водень. || Який має в своєму складі водень. || Який характеризується виділенням, утворенням водню. Водневе бродіння. || Який діє на основі ядерної енергії атомів водню. Великий тлумачний словник сучасної мови
- водневий — ВОДНЕ́ВИЙ, а, е. Прикм. до во́день. Водневий атом; // Який має в своєму складі водень. Від іскри вибухає киснево-воднева суміш (Хімія, 7, 1956, 58); // Який характеризується виділенням, утворенням водню. Словник української мови в 11 томах