водотік

ВОДОТІ́К, то́ку, ч.

Загальна назва природних та штучних водних потоків (річок, каналів і т. ін.).

На вирубі край дороги заперлилися, як бісер, хто знає з яких джерел, самі зелені проміж папороть гірські водотоки (К. Гриневичева);

Особливості річки Либеді дають підставу вважати умови розвитку та функціонування водоростей у ній екстремальними, а їх угруповання характерними для водотоків, що перебувають під значним антропогенним пресом (з наук. літ.);

Напірний трубопровід прокладають під залізницею чи шляхом, що перетинають водотік або газову магістраль (з газ.).