водоуловлювач

ВОДОУЛО́ВЛЮВАЧ, рідше ВОДОВЛО́ВЛЮВАЧ, а, ч.

Пристрій для затримання води.

Блок водоуловлювача являє собою сепаратор (з наук.-попул. літ.);

Водоуловлювач запобігає винесенню в атмосферу краплинної вологи і відповідно туманоутворенню та обледенінню сусідніх будівель у зимовий період (з навч. літ.);

Краплі води, що захоплюються потоком повітря, затримуються водоуловлювачем і стікають униз (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me