водійка

ВОДІ́ЙКА, и, ж., розм.

Жін. до воді́й 1, 2.

Чому вони врізались? Що їх кинуло з потоку в оту металеву сіть? .. Могла ж вона, водійка, й від чаду зомліти за кермом, від дорожнього перегару..? (О. Гончар);

Водійка автівки не впоралася з керуванням і виїхала на смугу зустрічного руху (з газ.);

Юна водійка двоколісного транспортного засобу здійснювала маневр розвороту (з газ.).