водіння

ВОДІ́ННЯ, я, с.

Дія за знач. води́ти 1–4.

Не встигли зачинитися двері, як в'язні заходилися швидко мити підлогу, користаючись з того, що наглядач саме зайнятий водінням інших камер до вбиральні (І. Багряний);

Юста-Грата Гонорія змалку жила в царі-городі Константинополі разом із братом, а коли брат водінням Пульхерії сів на стіл у Римі, то забрав із собою й сестру Юсту (І. Білик);

Він розумів, що зараз Валя показуватиме свій найвищий клас водіння машини (В. Собко);

Водіння суден у відкритому морі та ще й у негоду вимагало виняткової майстерності (з наук.-попул. літ.);

Підшипники ковзання із розроблених вуглепластиків з успіхом пройшли польові випробування у вузлах тертя автомата водіння бурякозбиральних машин (з наук. літ.);

Пан доктор .. насторожено наготовився, – щось непевне було в цьому тоні, в силуваній посмішці, в задумливому водінні пальцем по шорсткій скатертині (В. Винниченко).