1. Словник української мови в 11 томах

водіння

ВОДІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. води́ти 1-4.

Курсант школи прапорщиків Микола Щорс з головою поринає у навчання, вивчав способи водіння військ, взаємодію частин (Скл., Легенд, начдив, 1957, 18);

Він розумів, що зараз Валя показуватиме свій найвищий клас водіння машини (Собко, Зор. крила, 1950, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водіння — воді́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. водіння — -я, с. Дія за знач. водити 1-4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. водіння — ВОДІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. води́ти 1–4. Не встигли зачинитися двері, як в'язні заходилися швидко мити підлогу, користаючись з того, що наглядач саме зайнятий водінням інших камер до вбиральні (І. Словник української мови у 20 томах
  4. водіння — Воді́ння, -ння, -нню, нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)