1. Словник української мови в 11 томах

водій

ВОДІ́Й, я́, ч.

1. Той, хто водить машину, керує нею; шофер.

На повний газ включив мотор досвідчений водій (Уп., Вірші.., 1957, 45);

Адже саме вони, молоде покоління, мають стати водіями космічних кораблів (Рад. Укр., 15.IV 1961, 2).

2. перен. Той, хто вказує шлях кому-небудь; керманич.

Піднісши свій стяг жалібний І зціпивши серце своє, Встає він [робітничий клас] — і вождь, і водій, Ленін мільйонний встає! (Бажан, Роки, 1957, 6);

Культ особи випливав із спроби поставити окремого героя над масами над народом — і притому не як водія і виразника їх, інтересів, а як вершителя їх долі (Рад. літ-во, 3, 1958, 30).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. водій — Водій і шофер. Іноді вони виступають як синоніми. Можна сказати водій таксі й шофер таксі. Але все-таки деяка відмінність між цими іменниками є. Водій – загальна назва людини, що керує транспортними засобами чи якимись рухомими механізмами, агрегатами. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. водій — воді́й іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. водій — ВОДІЙ – ШОФЕР Водій, -я, ор. -єм. Той, хто веде машину (автомобіль, трактор тощо), керує нею. Шофер, -а. Водій автомобіля. Літературне слововживання
  4. водій — (авта) шофер, (літака) пілот, (судна) штурман, ок. штурман-водій. Словник синонімів Караванського
  5. водій — [воуд’ій] вод'ійа, ор. вод'ійем, м. (на) вод'ійев'і/вод'ійу, кл. воуд'ійу, мн. вод'ійі, вод'ійіў Орфоепічний словник української мови
  6. водій — -я, ч. 1》 Той, хто водить машину, керує нею; шофер. 2》 перен. Той, хто вказує шлях кому-небудь; керманич. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. водій — ВОДІ́Й, я́, ч. 1. Особа, яка керує транспортним засобом і отримує платню за перевезення кого-, чого-небудь. Я сів у автобус у районі Відрадного, кинув у автомат монету, але автомат не діяв і не викинув мені квитка. Словник української мови у 20 томах
  8. водій — Водило (знев.), чиновоз (про персональних водіїв), шофер, шоферик, шоферюга (Мати про сина: "О, то росте шоферюга!"), штурман (військ.) Словник синонімів Вусика
  9. водій — ВОДІ́Й (той, хто водить машину, керує нею), ШОФЕ́Р. Ми зайняли місця, і водій пустив свою машину (М. Трублаїні); Я сів біля шофера, і ми помчали вдвох по рівних вулицях (Ю. Яновський). Словник синонімів української мови
  10. водій — Водій, -дія м. Вожакъ. Желех. Словник української мови Грінченка