1. Словник української мови в 11 томах

вожак

ВОЖА́К, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що ватажо́к.

Вмер вожак їх [русів] найчільніший, .. Що рік в рік на наші вежі Налітав (Фр., XIII, 1954, 358);

— Табун, кажеш? — перепитав голова. — А чи знаєш ти, дочко, що всякий табун за вожаком летить? Куди вожак, туди й ключ пташиний (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вожак — вожа́к іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
  2. вожак — -а, ч., розм., рідко. Те саме, що ватажок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вожак — див. провожатий, гід, чичероне, лідер Словник чужослів Павло Штепа
  4. вожак — ВОЖА́К, а́, ч., розм. Те саме, що ватажо́к. Вмер вожак їх [русів] найчільніший, .. Що рік в рік на наші вежі Налітав (І. Франко); – Табун, кажеш? – перепитав голова. – А чи знаєш ти, дочко, що всякий табун за вожаком летить?... Словник української мови у 20 томах
  5. вожак — ВАТАЖО́К (керівник певної організованої групи людей — загону, банди тощо), ПРОВІДНИ́К, ОТАМА́Н, ПРОВОДИ́Р, ВАТА́Г, ВАТАЖКО́ рідше, ПРОВОДА́Р рідше, ПРОВІ́ДЕЦЬ (ПРОВІ́ДЦЯ) розм. рідко, ПРИВІ́ДЕЦЬ (ПРИВІ́ДЦЯ) розм. рідко, ВОЖА́К розм. рідко; БА́ТЬКО заст. Словник синонімів української мови