вожак
ВАТАЖО́К (керівник певної організованої групи людей — загону, банди тощо), ПРОВІДНИ́К, ОТАМА́Н, ПРОВОДИ́Р, ВАТА́Г, ВАТАЖКО́ рідше, ПРОВОДА́Р рідше, ПРОВІ́ДЕЦЬ (ПРОВІ́ДЦЯ) розм. рідко, ПРИВІ́ДЕЦЬ (ПРИВІ́ДЦЯ) розм. рідко, ВОЖА́К розм. рідко; БА́ТЬКО заст. (шаноблива назва ватажка). Почувши ім'я буковинського народного ватажка, старий гуцул підвів голову і очі його засвітилися (І. Муратов); Провідник підпілля; Отаман із своєю ватагою постояв на лимані з тиждень і почав збиратись додому (І. Нечуй-Левицький); — А Дмитро.. став нашим проводиром (З. Тулуб); Дивлячись туди, легко було уявляти себе новим ватагом опришків у цих темних горах і дебрях (П. Козланюк); Молодий ватажко (Довбуш).. нікого й нічого не боявся (Г. Хоткевич); Пісістрат, проводар мужовладний, На колісницю зійшов (переклад Б. Тена); Вони (стародавні люди) бальзамували своїх царів, старшин та провідців (Ю. Смолич); За провідцю їхнього був кремезний дід Онохрій Литка, що навколо нього.. оберталися всі його прибічники (Г. Епік); Наклеп на мене зводять, нібито я до всього привідця (В. Кучер); Батько її дійсно був колись батрацьким вожаком під час страйку (О. Гончар).
Значення в інших словниках
- вожак — вожа́к іменник чоловічого роду, істота рідко Орфографічний словник української мови
- вожак — -а, ч., розм., рідко. Те саме, що ватажок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вожак — див. провожатий, гід, чичероне, лідер Словник чужослів Павло Штепа
- вожак — ВОЖА́К, а́, ч., розм. Те саме, що ватажо́к. Вмер вожак їх [русів] найчільніший, .. Що рік в рік на наші вежі Налітав (І. Франко); – Табун, кажеш? – перепитав голова. – А чи знаєш ти, дочко, що всякий табун за вожаком летить?... Словник української мови у 20 томах
- вожак — ВОЖА́К, а́, ч., розм., рідко. Те саме, що ватажо́к. Вмер вожак їх [русів] найчільніший, .. Що рік в рік на наші вежі Налітав (Фр., XIII, 1954, 358); — Табун, кажеш? — перепитав голова. — А чи знаєш ти, дочко, що всякий табун за вожаком летить?... Словник української мови в 11 томах