вожата
ВОЖА́ТА, тої, ж., іст.
Те саме, що піонервожа́та.
Вожата розказувала про тайгу, де водяться ведмеді, лисиці, білки, соболь (О. Донченко);
На зборах загону сказала вожата: “Давайте наробимо квітів до свята!” (С. Олійник);
Коли вожата школи разом із вихованцями побували в музеї Переяслава-Хмельницького, то впізнали на фотографії свого директора, якого вважали “невідомим” героєм війни (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вожата — вожа́та іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
- вожата — -тої, ж., розм. Те саме, що піонервожата. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вожата — ВОЖА́ТА, тої, ж., розм. Те саме, що піонервожа́та. На зборах загону сказала вожата: "Давайте наробимо квітів до свята!" (С. Ол., Вибр., 1959, 154). Словник української мови в 11 томах