вождизм

ВОЖДИ́ЗМ, у, ч.

1. Політика, спрямована на утвердження однієї людини в ролі незаперечного керівника.

Для вождизму характерна особиста відданість одній людині – вождю, визнаному ідейному керівнику в жорстко централізованих структурах (державі, партії) (з наук.-попул. літ.);

Від вождів і вождизму ми ж бо так настраждалися в часи тоталітарної імперії, що й досі не можемо, як слід, відійти (із журн.).

2. соц. Інститут влади, властивий патріархально-родовим та ранньофеодальним суспільствам.

Найбільшого розвитку і втілення вождизм набув у східних деспотіях (з наук. літ.);

Поступово військова демократія переросла у військово-ієрархічне правління – княжіння. Ватажок великого союзу племен ставав володарем – князем. Так давнє слов'янське суспільство вступило в новий історичний період – період вождизму (з наук. літ.).